Інформаційно-пошукова мова (ІПМ), інформаційна мова, мова індексування – формалізована штучна мова, призначена для індексування документів, інформаційних запитів і описів фактів з метою подальшого зберігання і пошуку.

Людина створює ІПМ для уніфікації пошукового образу документа і пошукового образу запиту. В основі ІПМ лежить природна мова. Необхідність у створенні штучної мови виникла тому, що природна мова має ряд властивостей, котрі є перепоною для використання її в процесі пошуку інформації. До таких властивостей відносяться: явища синонімії (від грецьк. – однойменний), коли слова, близькі або тотожні за своїм значенням означають одне й теж саме поняття, але відрізняються або відтінками значення, чи стилістичним забарвленням, або і тим і іншим; явища омонімії (від грецьк. – однаковий та ім’я), коли одне й те ж слово означає різні поняття; явища полісемії (від грецьк. – численний та знак), коли назва одного предмета переноситься на інші, такі, що мають з даним предметом будь-які загальні ознаки або властивості; багатозначність; використання скорочених варіантів словосполучень, абревіатур; неформалізованість зв’язків між словами, котра полягає в тому, що слова, які означають взаємозв’язані поняття, не мають будь-яких формальних ознак, що вказують на наявність таких зв’язків. Наприклад, при написанні слів «меблі» і «стіл» відсутні будь-які формальні ознаки, що відображають їхні родо-видові зв’язки. Основне призначення ІПМ – встановити приналежність того чи іншого документа і запита до визначеної групи понять, а також, щоби при пошуку за визначеним запитом інформаційно-пошукова система видавала всі документи, що відносяться до тієї самої групи понять.

Класифікацію ІПМ здійснювали різні науковці: 1968 –  А. І. Михайлов, А. І. Черний, Р. С. Гіляревський; 1975 – А. І. Черний; 1981 – А. В. Соколов; 1982 – Ю. М. Поліщук, В. Б. Хон; 1990 – Т. Б. Омарова. У рамках усталеної термінології ІПМ поділяються на класифікаційні і вербальні. Класифікаційні ІПМ – це ІПМ, призначені для індексування документів (частин документів) та інформаційних запитів за допомогою понять і кодів будь-якої класифікаційної системи (ББК, УДК, рубрикаторів, класифікаторів тощо). Вербальні ІПМ – це ІПМ, котрі використовують для представлення своїх лексичних одиниць слова і вирази природної мови в їхній орфографічній формі. Вербальні ІПМ поділяються на предметизаційні і дескрипторні. Предметизаційні ІПМ (мова предметних рубрик) – це ІПМ, призначені для індексування документів (частин документів) та інформаційних запитів за допомогою предметних рубрик. Дескрипторні ІПМ – це ІПМ, призначені для координатного індексування документів та інформаційних запитів засобами дескрипторів та/або ключових слів. Мова ключових слів – ІПМ, призначена для індексування документів та інформаційних запитів засобами ключових слів. Специфічним видом ІПМ є ІПМ Інтернет. Перелік основних видів ІПМ подано в Таблиці. Кожній з ІПМ відповідає певний вид індексування.

Основні види ІПМ

Також ІПМ поділяються на передкоординатні та посткоординатні. Вимоги до ІПМ: повнота і точність, однозначність, суворо формальна побудова граматики, можливість коригування і поповнення, простота і зручність використання, відображення сучасного стану терміносистеми в даній галузі знання.

Индексирование документов. Общие требования к координатному индексированию : ГОСТ 7.66–92 (ИСО 5963-85). – Дата введ. 01.01.93. – М. : Госстандарт России, 1992. – 14 с. – (Государственный стандарт Союза ССР) (Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу);

Индексирование документов. Общие требования к систематизации и предметизации : ГОСТ 7.59–2003. – Взамен ГОСТ 7.59–90; Дата введ. 2004–01–01. – Минск : Межгос. Совет по стандартизации, метрологии и сертификации, 2003. – II, 5 с.  – (Межгосударственный стандарт) (Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу);

Информационно-поисковые языки. Термины и определения : ГОСТ 7.74–96. – [Введен впервые ; Дата введения 1997–07–01]. – Минск : Межгос. Совет по стандартизации, метрологии и сертификации, 1997. – III, 33 с. – (Межгосударственный стандарт) (Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу);

Інформаційні мови. Терміни та визначення : ДСТУ 2398-94. – [Введено вперше ; чинний від 1995-01-01]. – К. : Держстандарт України, 1994. – III, 73 с. – (Державний стандарт України) (Інформація та документація);

Інформація та документація. Бібліотечно-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять : ДСТУ 7448:2013. — Київ : Мінекономрозвитку України, 2014. — III, 41 с. — (Національний стандарт України) — Зі скасуванням в Україні ГОСТ 7.26–80 — Текст укр., рос., англ., фр.

Обстеження документа, встановлення його предмета та відбір термінів індексування. Загальна методика : ДСТУ 2395-2000. – На заміну ДСТУ 2395-94 ; Введ.01.07.2001. – К. : Держстандарт України, 2001. – III, 8 с. – (Державний стандарт України) (Інформація та документація) (Міждержавний стандарт). – Ідентичний стандартам: ISO 5963:1985; ГОСТ 30671-99;

Омарова Т. Б. Информационно-поисковые языки и информационно-поисковые системы : конспект лекций / Омарова Т. Б. – М. : ВНИИПИ, 1990.– 83 с.;

Полищук Ю. М. Информационно-поисковые языки : учеб. пособие / Ю. М. Полищук, В. Б. Хон. – Томск : Изд-во Том. ун-та, 1982. – 84 с.: ил. – Библиогр.: С. 83;

Словник термінів : (ISO 5127^2001, IDT) : ДСТУ ISO 5127:2007. – Чинний від 2009-10-01. – Уведено вперше. – К. : Держспоживстандарт України, 2010. – 237 с.: дод. – (Національний стандарт України) (Інформація та документація).